монета

У криптосвіті «coin» (монета) означає криптовалюту, яка функціонує на власному незалежному блокчейні. На відміну від токенів, що працюють на існуючих блокчейн-платформах (таких як Ethereum), монети мають власну блокчейн-інфраструктуру, як-от Bitcoin або Ether. Монети є основою всієї криптоекономіки, виступають не лише засобом обміну цінності, але й забезпечують роботу й безпеку відповідних блокчейн-мереж.

Відмінності між монетами й токенами

Монети й токени становлять дві основні категорії криптоактивів з фундаментальними відмінностями:

1. Базова технологія: монети мають власний незалежний блокчейн, тоді як токени створюються на вже існуючих блокчейн-платформах (наприклад, Ethereum ERC-20 токени).

2. Функціональне призначення: монети здебільшого слугують засобом обміну й платіжним інструментом, тоді як токени можуть представляти різноманітні активи й права, такі як участь в управлінні, утилітарні права тощо.

3. Механізм емісії: монети зазвичай генеруються через консенсусні механізми, як-то майнінг або proof-of-stake, у той час як токени створюють і розподіляють напряму команди проєктів.

4. Незалежність: монети можуть існувати й працювати автономно, тоді як токени залежать від безпеки та функціоналу їх базового блокчейну.

5. Приклади для порівняння: Bitcoin (BTC), Ethereum (ETH) і Solana (SOL) — це монети; Chainlink (LINK), Uniswap (UNI) і Shiba Inu (SHIB) — це токени на Ethereum.

Основні категорії монет

З огляду на технічні характеристики й призначення, монети можна класифікувати таким чином:

1. Платіжні монети: представлені Bitcoin (BTC), переважно використовуються для зберігання вартості й платіжних переказів.

2. Платформні монети: наприклад, Ethereum (ETH), BNB, Solana (SOL) тощо, застосовуються для сплати транзакційних комісій у мережі та підтримки смарт-контрактів і децентралізованих застосунків.

3. Стейблкоїни: USDT, USDC тощо, хоча технічно багато з них — токени, деякі стейблкоїни, як-от DAI, розробили власні незалежні блокчейни.

4. Приватні монети: Monero (XMR), Zcash (ZEC) тощо, акцентують на анонімності транзакцій.

5. Алгоритмічні монети: наприклад, Algorand (ALGO), забезпечують високу продуктивність і безпеку через інноваційні механізми консенсусу.

6. Кросчейнові монети: Polkadot (DOT), Cosmos (ATOM) тощо, спрямовані на вирішення питань взаємодії між блокчейнами.

7. Форкові монети: Bitcoin Cash (BCH), Ethereum Classic (ETC), утворені внаслідок форків існуючих блокчейнів, зазвичай зберігають низку характеристик оригінального ланцюга.

Вплив на ринок

Як основні активи ринку криптовалют, монети мають широкий вплив на всю блокчейн-екосистему:

1. Домінування в капіталізації: станом на 2023 рік основні монети, такі як Bitcoin та Ethereum, займають понад 60% загальної ринкової капіталізації криптовалют, визначаючи ринкові тенденції.

2. Надання ліквідності: мейнстримні монети формують основні ліквідні пули для криптоторгівлі — більшість торгових пар базуються на BTC чи ETH.

3. Драйвер технологічних інновацій: нове покоління монет публічних блокчейнів, як-от Solana й Avalanche, сприяють технічному прогресу індустрії шляхом підвищення продуктивності й зниження витрат.

4. Фокус регуляторів: основні монети часто у фокусі регуляторних органів, зміна політики напряму впливає на весь ринок.

5. Полігон для експериментів економічних моделей: різні інцентив-механізми й економічні моделі монет слугують експериментальними кейсами для традиційних фінансів, як порівняння дефляційної моделі (Bitcoin) з моделлю контролю інфляції (Ethereum після EIP-1559).

6. Інвестиційний бенчмарк: основні монети, такі як Bitcoin, стали бенчмарками для інституційних інвесторів під час оцінки ефективності криптоактивів.

Ризики та виклики

Інвестуючи в монети й використовуючи їх, користувачам варто враховувати такі ризики та виклики:

1. Ризик волатильності: ціни на криптовалюти характеризуються високою волатильністю, можуть різко зрости чи впасти за короткий період, що призводить до суттєвих втрат для інвесторів.

2. Невизначеність регулювання: регуляторна політика щодо криптовалют відрізняється у різних країнах і постійно змінюється, що може вплинути на легальність і сфери використання монет.

3. Технічні ризики безпеки: блокчейни піддаються технічним загрозам (атаки 51%, вразливості коду тощо), що може призвести до втрат активів.

4. Ризик управління приватними ключами: користувачі самостійно управляють приватними ключами — у разі втрати чи викрадення повернути активи неможливо.

5. Ризик ліквідності: деякі монети з малою капіталізацією можуть мати недостатню ліквідність, що ускладнює виконання великих угод чи спричиняє сильні цінові коливання.

6. Ризик форків: блокчейни можуть піддаватися форкам — це веде до поділу активів або перерозподілу вартості.

7. Конфлікти в управлінні спільнотою: стратегічний розвиток монет може бути заблокований суперечностями в співтоваристві.

8. Ризик заміщення: через технологічний прогрес існуючі монети можуть бути заміщені більш інноваційними рішеннями.

У криптосвіті «coin» (монета) означає криптовалюту, яка функціонує на власному незалежному блокчейні. На відміну від токенів, що працюють на існуючих блокчейн-платформах (таких як Ethereum), монети мають власну блокчейн-інфраструктуру, як-от Bitcoin або Ether. Монети є основою всієї криптоекономіки, виступаючи не лише засобом обміну цінності, але й забезпечують роботу та безпеку відповідних блокчейн-мереж.