【Редакційна примітка】Вчора вночі США оголосили про удар по трьом іранським ядерним об'єктам. Іран вже висловив наміри відповісти на це, заблокувавши Ормузьку протоку, ймовірність цього сценарію на букмекерських сайтах різко зросла до понад 50%. У цьому звіті ми відповідаємо на 5 питань щодо закриття Ормузької протоки:
Яку велику нестачу сирої нафти або нафтопродуктів призведе блокада Ормузської протоки?
Чи є альтернативні транспортні маршрути після закриття Ормузької протоки? Яку частину потужності вони можуть компенсувати?
Якщо протока Ормуз буде заблокована, які економіки постраждають найбільше?
4, Наскільки висока ймовірність блокування Іраном Ормузької протоки?
Які макроекономічні та класові активи впливу можуть виникнути, якщо Перська затока буде дійсно заблокована?
Питання 1: Який обсяг дефіциту сирої нафти або нафтопродуктів може призвести до блокування Ормузької протоки?
Гормузька протока розташована між Оманом і Іраном, з'єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем, є одним із найважливіших нафтових вузлів у світі. У 2024 році середній обсяг нафтових перевезень через цю протоку складе 20 мільйонів барелів на день, з яких приблизно 14 мільйонів барелів на день - це сирий нафта, а близько 5 мільйонів барелів на день - це нафтопродукти. Ця цифра складає 20% світового споживання сирої нафти та приблизно 1/3 загального обсягу морських перевезень сирої нафти у світі.
Питання 2: Чи є альтернативні транспортні маршрути після закриття Ормузької протоки?
Наразі на ринку обговорюють три основні канали (рисунок 1), але всі вони мають недоліки.
Альтернативний маршрут 1: Східно-Західний нафтопровід Саудівської Аравії (East-West Pipeline) з'єднує Абкайк (Abqaiq) у центрі країни з експортним терміналом Янбу (Yanbu) на узбережжі Червоного моря. Згідно з доповіддю Управління енергетичної інформації США (EIA), нормальна пропускна здатність цього нафтопроводу становить 5 млн барелів на добу, теоретично може бути тимчасово розширена до 7 млн барелів на добу. Розрахунки показують, що поточний обсяг транспортування цього нафтопроводу становить близько 500-1000 барелів на добу, що вказує на наявність резервної пропускної здатності на рівні 4-6 млн барелів на добу. Однак таке масштабне перенаправлення транспорту ще не було перевірено на практиці.
Недоліки: Для доставки сирої нафти на найбільший ринок Азії (Саудівська Аравія) все ще потрібно значно збільшити час перевезення, і ці танкери все ще повинні проходити через південну частину Червоного моря, якщо Хусити відновлять атаки на судна, це все ще буде становити потенційну загрозу.
Альтернативний маршрут 2: Об'єднані Арабські Емірати також експлуатують трубопровід, який обходить Ормузську протоку, здатний транспортувати близько 1,5 мільйона барелів на добу на експортний термінал у Фуджейрі (Fujairah), що знаходиться за межами протоки. Цей об'єкт розташований поза протокою і має найбільші у світі підземні сховища нафти з місткістю 42 мільйони барелів.
Недоліки: наразі експорт сирої нафти з Фуджейри досяг 1 мільйона барелів на добу, тому залишкова вантажопідйомність може бути обмежена лише кількома сотнями тисяч барелів на добу.
Альтернативний маршрут 3: Нефтевий термінал Джаск (Jask Oil Terminal), розташований в Оманській затоці, був офіційно відкритий колишнім президентом Ірану Хасаном Рухані в липні 2021 року. Іран має можливість експортувати з цього терміналу приблизно 300-500 тисяч барелів на добу через трубопровід Горе-Джаск (Goreh-Jask pipeline).
Недоліки: обмежена ємність та вантажопідйомність, а також основне обслуговування експорту іранської нафти. Крім того, будівництво терміналу ще не завершено.
Таким чином, у оптимістичному сценарії, навіть якщо всі три резервні трубопроводи будуть активовані, максимальна заміна потужностей складе лише 5-7 мільйонів барелів на добу, що становить 1/4-1/3 від загальної потужності Ормузької протоки.
Малюнок 1: Три альтернативні маршрути транспортування
!
3、Якщо Ормузька протока буде заблокована, які економіки постраждають найбільше?
Азійські економіки найбільше постраждають. Оцінки EIA показують, що у 2024 році 84% нафти та 83% зрідженого газу, що транспортується через протоку Ормуз, спрямовуються на азійські ринки. Китай, Індія, Японія та Південна Корея є основними напрямками для нафти, що надходить через протоку Ормуз, з імпортом нафти з протоки Ормуз у 2024 році, відповідно, 480, 190, 150 та 170 тисяч барелів на день, що складає 29%, 34%, 46% та 57% від загального імпорту нафти, найбільше піддаючись впливу перебоїв у постачанні з Ормузу (Рисунок 2, Рисунок 3).
Відносно, Європа та США зазнали обмеженого впливу. У 2024 році Європа імпортуватиме приблизно 700 тисяч барелів нафти на день з Ормузької протоки, що становить 6% від загального споживання; імпорт США становитиме близько 500 тисяч барелів, що становить 5% та 2% від імпорту та споживання нафти відповідно, обидва зазнають відносно невеликого впливу.
Малюнок 2: Місця призначення нафти, що вивозиться через протоку Ормуз у останні роки (мільйони барелів на добу)
!
Малюнок 3: Частка імпорту з Ормузської протоки в загальному споживанні сирої нафти
!
4、Яка ймовірність того, що Іран заблокує протоку Ормуз?
Хоча ймовірність блокування Ормузької протоки на Polymarket піднялася до понад 50%, ми вважаємо, що фактична ймовірність реалізації блокування залишається дуже низькою (менше 10%).
Причина 1: Ця загроза з'являлася багато разів в історії, але так і не трапилася. Протягом останніх 40 років керівництво Ірану неодноразово погрожувало закрити протоку щоразу, коли вважає, що його економічний суверенітет піддається сумніву. Ця схема загроз має виразно циклічний характер. Іран погрожував закрити протоку після того, як Ірак атакував нафтову інфраструктуру на іранському острові Харг під час ірано-іракської війни у 1980-х роках. У 1990-х роках загроза блокади ще більше посилилася суперечкою між Іраном та ОАЕ щодо контролю над кількома невеликими островами в протоці. У період з кінця 2007 по 2008 рік іранські швидкісні катери і військові кораблі США вступили в серію напружених морських протистоянь в Ормузькій протоці. У червні 2008 року Іран ясно дав зрозуміти, що протока буде заблокована в разі нападу США, і США відповіли, що будь-яке закриття протоки буде вважатися актом війни. З того часу Іран знову погрожував закрити протоки у 2012, 2018 та 2019 роках у відповідь на санкції, запроваджені Сполученими Штатами та Європейським Союзом щодо його ядерної програми. Однак, навіть в умовах жорстких санкцій, Іран так і не (успішно) фактично закрив протоки.
Причина 2: Можливість блокади Іраном протоки стикається з численними обмеженнями. По-перше, блокада обійдеться величезною ціною, і якщо Ірану не вдасться переконати Раду співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) у тому, що цей крок є самообороною, це не тільки стане серйозним порушенням міжнародних норм, а й завдасть прямої шкоди економічним інтересам більшості країн Перської затоки. Саудівська Аравія експортує найбільше нафти через протоки, і хоча частина потоку може бути перенаправлена через трубопровід, вплив все одно значний. Ірак покладається на канал для отримання 85 відсотків своєї нафти, тоді як Кувейт, Катар і Бахрейн повністю залежать від цього водного шляху для експорту нафти. Зрив протоки також розлютить її основних клієнтів – Китай, Індію, Японію та Південну Корею. Аналогічним чином, власна економіка Ірану сильно залежить від вільного проходу через протоки, а його експорт нафти повністю йде морем і в основному до Китаю. Блокада протоки матиме нокаут-ефект на відносинах Ірану з Китаєм і загрожуватиме його економічному рятувальному кругу.
Причина 3: Хоссейн Шаріатмадарі, який щойно закликав до «негайного ракетного удару по флоту ВМС США в Бахрейні та одночасного закриття Ормузької протоки для проходу американських, британських, німецьких та французьких суден», належить до найвпливовішої консервативної газети Ірану, газети «Кайхан», яка є рупором жорстких консерваторів країни і неодноразово робила крайні зауваження і навіть піддавалася критиці з боку внутрішнього комітету з нагляду за пресою. Його головна мета – потурати яструбиним народним настроям всередині країни та перевірити міжнародну реакцію чи тиск.
Ми вважаємо, що в серйозних обставинах Іран із більшою ймовірністю буде загрожувати або переслідувати танкери з США, Великої Британії та інших країн для здійснення помсти, а не вибере повну блокаду цього протоки. Звичайно, навіть переслідування може тимчасово підвищити ціни на нафту.
5、Якщо протоку Ормуз дійсно закриють, які макро- та класові активи це вплине?
На даний момент ринок загалом вважає, що в цій екстремальній ситуації ціна на нафту може зростати до приблизно 100-150 доларів за барель.
Хоча Сполучені Штати значною мірою досягли самодостатності потужностей з видобутку сирої нафти, зростання цін на нафту все ще має глобальний ефект. Як приблизний розрахунок, кожне підвищення цін на нафту на 10 процентних пунктів принесе короткостроковий поштовх до інфляції в США приблизно на 0,2 відсоткових пункти**, що означає, що якщо блокада Ормузької протоки подвоїть ціни на нафту, темпи зростання інфляції в США в річному обчисленні можуть зрости на 2 пункти до 4-4,5% у найближчі місяці. ** Хоча сам енергетичний шок схожий на тарифний шок, який призведе лише до одноразового підвищення рівня цін (а не рівня інфляції), якщо інфляційні очікування не будуть зняті з якоря, ймовірність зниження ставки ФРС цього року ще більше знизиться (з можливістю без зниження ставки), враховуючи, що цей «стагфляційний шок» у другому півріччі може поєднуватися з тарифами, щоб посилити стимули для виробничих компаній підвищувати ціни.
Це пасивне яструбине середовище може призвести до повторення ситуації 2022 року (хоча в більш м'якій формі). В такому середовищі долар стикається з певним тиском на відскок (тиск на підвищення відсоткових ставок + перехід США до країни з енергетичним профіцитом), криві відсоткових ставок схиляються до ведмежої рівноваги (очікування підвищення ставок), глобальні ризикові активи знижуються. Якщо очікування інфляції залишаються закріпленими, то для золота в короткостроковій перспективі це може бути більше негативним, ніж позитивним (сильний долар + високі відсоткові ставки перекривають підтримку від безпеки).
Контент має виключно довідковий характер і не є запрошенням до участі або пропозицією. Інвестиційні, податкові чи юридичні консультації не надаються. Перегляньте Відмову від відповідальності , щоб дізнатися більше про ризики.
П'ять питань щодо блокади Ормузької протоки
【Редакційна примітка】Вчора вночі США оголосили про удар по трьом іранським ядерним об'єктам. Іран вже висловив наміри відповісти на це, заблокувавши Ормузьку протоку, ймовірність цього сценарію на букмекерських сайтах різко зросла до понад 50%. У цьому звіті ми відповідаємо на 5 питань щодо закриття Ормузької протоки:
Яку велику нестачу сирої нафти або нафтопродуктів призведе блокада Ормузської протоки?
Чи є альтернативні транспортні маршрути після закриття Ормузької протоки? Яку частину потужності вони можуть компенсувати?
Якщо протока Ормуз буде заблокована, які економіки постраждають найбільше?
4, Наскільки висока ймовірність блокування Іраном Ормузької протоки?
Питання 1: Який обсяг дефіциту сирої нафти або нафтопродуктів може призвести до блокування Ормузької протоки?
Гормузька протока розташована між Оманом і Іраном, з'єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем, є одним із найважливіших нафтових вузлів у світі. У 2024 році середній обсяг нафтових перевезень через цю протоку складе 20 мільйонів барелів на день, з яких приблизно 14 мільйонів барелів на день - це сирий нафта, а близько 5 мільйонів барелів на день - це нафтопродукти. Ця цифра складає 20% світового споживання сирої нафти та приблизно 1/3 загального обсягу морських перевезень сирої нафти у світі.
Питання 2: Чи є альтернативні транспортні маршрути після закриття Ормузької протоки?
Наразі на ринку обговорюють три основні канали (рисунок 1), але всі вони мають недоліки.
Альтернативний маршрут 1: Східно-Західний нафтопровід Саудівської Аравії (East-West Pipeline) з'єднує Абкайк (Abqaiq) у центрі країни з експортним терміналом Янбу (Yanbu) на узбережжі Червоного моря. Згідно з доповіддю Управління енергетичної інформації США (EIA), нормальна пропускна здатність цього нафтопроводу становить 5 млн барелів на добу, теоретично може бути тимчасово розширена до 7 млн барелів на добу. Розрахунки показують, що поточний обсяг транспортування цього нафтопроводу становить близько 500-1000 барелів на добу, що вказує на наявність резервної пропускної здатності на рівні 4-6 млн барелів на добу. Однак таке масштабне перенаправлення транспорту ще не було перевірено на практиці.
Недоліки: Для доставки сирої нафти на найбільший ринок Азії (Саудівська Аравія) все ще потрібно значно збільшити час перевезення, і ці танкери все ще повинні проходити через південну частину Червоного моря, якщо Хусити відновлять атаки на судна, це все ще буде становити потенційну загрозу.
Альтернативний маршрут 2: Об'єднані Арабські Емірати також експлуатують трубопровід, який обходить Ормузську протоку, здатний транспортувати близько 1,5 мільйона барелів на добу на експортний термінал у Фуджейрі (Fujairah), що знаходиться за межами протоки. Цей об'єкт розташований поза протокою і має найбільші у світі підземні сховища нафти з місткістю 42 мільйони барелів.
Недоліки: наразі експорт сирої нафти з Фуджейри досяг 1 мільйона барелів на добу, тому залишкова вантажопідйомність може бути обмежена лише кількома сотнями тисяч барелів на добу.
Альтернативний маршрут 3: Нефтевий термінал Джаск (Jask Oil Terminal), розташований в Оманській затоці, був офіційно відкритий колишнім президентом Ірану Хасаном Рухані в липні 2021 року. Іран має можливість експортувати з цього терміналу приблизно 300-500 тисяч барелів на добу через трубопровід Горе-Джаск (Goreh-Jask pipeline).
Недоліки: обмежена ємність та вантажопідйомність, а також основне обслуговування експорту іранської нафти. Крім того, будівництво терміналу ще не завершено.
Таким чином, у оптимістичному сценарії, навіть якщо всі три резервні трубопроводи будуть активовані, максимальна заміна потужностей складе лише 5-7 мільйонів барелів на добу, що становить 1/4-1/3 від загальної потужності Ормузької протоки.
Малюнок 1: Три альтернативні маршрути транспортування
!
3、Якщо Ормузька протока буде заблокована, які економіки постраждають найбільше?
Азійські економіки найбільше постраждають. Оцінки EIA показують, що у 2024 році 84% нафти та 83% зрідженого газу, що транспортується через протоку Ормуз, спрямовуються на азійські ринки. Китай, Індія, Японія та Південна Корея є основними напрямками для нафти, що надходить через протоку Ормуз, з імпортом нафти з протоки Ормуз у 2024 році, відповідно, 480, 190, 150 та 170 тисяч барелів на день, що складає 29%, 34%, 46% та 57% від загального імпорту нафти, найбільше піддаючись впливу перебоїв у постачанні з Ормузу (Рисунок 2, Рисунок 3).
Відносно, Європа та США зазнали обмеженого впливу. У 2024 році Європа імпортуватиме приблизно 700 тисяч барелів нафти на день з Ормузької протоки, що становить 6% від загального споживання; імпорт США становитиме близько 500 тисяч барелів, що становить 5% та 2% від імпорту та споживання нафти відповідно, обидва зазнають відносно невеликого впливу.
Малюнок 2: Місця призначення нафти, що вивозиться через протоку Ормуз у останні роки (мільйони барелів на добу)
!
Малюнок 3: Частка імпорту з Ормузської протоки в загальному споживанні сирої нафти
!
4、Яка ймовірність того, що Іран заблокує протоку Ормуз?
Хоча ймовірність блокування Ормузької протоки на Polymarket піднялася до понад 50%, ми вважаємо, що фактична ймовірність реалізації блокування залишається дуже низькою (менше 10%).
Причина 1: Ця загроза з'являлася багато разів в історії, але так і не трапилася. Протягом останніх 40 років керівництво Ірану неодноразово погрожувало закрити протоку щоразу, коли вважає, що його економічний суверенітет піддається сумніву. Ця схема загроз має виразно циклічний характер. Іран погрожував закрити протоку після того, як Ірак атакував нафтову інфраструктуру на іранському острові Харг під час ірано-іракської війни у 1980-х роках. У 1990-х роках загроза блокади ще більше посилилася суперечкою між Іраном та ОАЕ щодо контролю над кількома невеликими островами в протоці. У період з кінця 2007 по 2008 рік іранські швидкісні катери і військові кораблі США вступили в серію напружених морських протистоянь в Ормузькій протоці. У червні 2008 року Іран ясно дав зрозуміти, що протока буде заблокована в разі нападу США, і США відповіли, що будь-яке закриття протоки буде вважатися актом війни. З того часу Іран знову погрожував закрити протоки у 2012, 2018 та 2019 роках у відповідь на санкції, запроваджені Сполученими Штатами та Європейським Союзом щодо його ядерної програми. Однак, навіть в умовах жорстких санкцій, Іран так і не (успішно) фактично закрив протоки.
Причина 2: Можливість блокади Іраном протоки стикається з численними обмеженнями. По-перше, блокада обійдеться величезною ціною, і якщо Ірану не вдасться переконати Раду співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ) у тому, що цей крок є самообороною, це не тільки стане серйозним порушенням міжнародних норм, а й завдасть прямої шкоди економічним інтересам більшості країн Перської затоки. Саудівська Аравія експортує найбільше нафти через протоки, і хоча частина потоку може бути перенаправлена через трубопровід, вплив все одно значний. Ірак покладається на канал для отримання 85 відсотків своєї нафти, тоді як Кувейт, Катар і Бахрейн повністю залежать від цього водного шляху для експорту нафти. Зрив протоки також розлютить її основних клієнтів – Китай, Індію, Японію та Південну Корею. Аналогічним чином, власна економіка Ірану сильно залежить від вільного проходу через протоки, а його експорт нафти повністю йде морем і в основному до Китаю. Блокада протоки матиме нокаут-ефект на відносинах Ірану з Китаєм і загрожуватиме його економічному рятувальному кругу.
Причина 3: Хоссейн Шаріатмадарі, який щойно закликав до «негайного ракетного удару по флоту ВМС США в Бахрейні та одночасного закриття Ормузької протоки для проходу американських, британських, німецьких та французьких суден», належить до найвпливовішої консервативної газети Ірану, газети «Кайхан», яка є рупором жорстких консерваторів країни і неодноразово робила крайні зауваження і навіть піддавалася критиці з боку внутрішнього комітету з нагляду за пресою. Його головна мета – потурати яструбиним народним настроям всередині країни та перевірити міжнародну реакцію чи тиск.
Ми вважаємо, що в серйозних обставинах Іран із більшою ймовірністю буде загрожувати або переслідувати танкери з США, Великої Британії та інших країн для здійснення помсти, а не вибере повну блокаду цього протоки. Звичайно, навіть переслідування може тимчасово підвищити ціни на нафту.
5、Якщо протоку Ормуз дійсно закриють, які макро- та класові активи це вплине?
На даний момент ринок загалом вважає, що в цій екстремальній ситуації ціна на нафту може зростати до приблизно 100-150 доларів за барель.
Хоча Сполучені Штати значною мірою досягли самодостатності потужностей з видобутку сирої нафти, зростання цін на нафту все ще має глобальний ефект. Як приблизний розрахунок, кожне підвищення цін на нафту на 10 процентних пунктів принесе короткостроковий поштовх до інфляції в США приблизно на 0,2 відсоткових пункти**, що означає, що якщо блокада Ормузької протоки подвоїть ціни на нафту, темпи зростання інфляції в США в річному обчисленні можуть зрости на 2 пункти до 4-4,5% у найближчі місяці. ** Хоча сам енергетичний шок схожий на тарифний шок, який призведе лише до одноразового підвищення рівня цін (а не рівня інфляції), якщо інфляційні очікування не будуть зняті з якоря, ймовірність зниження ставки ФРС цього року ще більше знизиться (з можливістю без зниження ставки), враховуючи, що цей «стагфляційний шок» у другому півріччі може поєднуватися з тарифами, щоб посилити стимули для виробничих компаній підвищувати ціни.
Це пасивне яструбине середовище може призвести до повторення ситуації 2022 року (хоча в більш м'якій формі). В такому середовищі долар стикається з певним тиском на відскок (тиск на підвищення відсоткових ставок + перехід США до країни з енергетичним профіцитом), криві відсоткових ставок схиляються до ведмежої рівноваги (очікування підвищення ставок), глобальні ризикові активи знижуються. Якщо очікування інфляції залишаються закріпленими, то для золота в короткостроковій перспективі це може бути більше негативним, ніж позитивним (сильний долар + високі відсоткові ставки перекривають підтримку від безпеки).