Управління Центрального банку України визначило «червону лінію» для шифрування: заборонено використовувати в якості засобу платежу, запущено пілотний проект електронного гривні.

Голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний чітко висловив позицію: легалізація віртуальних активів в Україні повинна суворо дотримуватися "червоного прапора" — не повинні стати платіжним інструментом, і не можуть послаблювати ефективність монетарної політики Центрального банку або обходити контроль за капіталом під час війни. Пишний підкреслив, що основа легалізації полягає в "декриміналізації", яка повинна відповідати стандартам AML ФАТФ та регламентам ЄС для підвищення міжнародної фінансової репутації. Водночас НБУ прискорює тестування структури електронної гривні Центрального банку (CBDC), співпрацюючи з Європейським центральним банком, Бундесбанком та іншими п’ятьма установами для підготовки до пілотного проекту, прокладаючи шлях до майбутнього масового випуску. У червні депутатами Верховної Ради було запропоновано дозволити Центральному банку резервувати біткоїни, що створює тонкий контраст з нинішньою регуляторною позицією.

Легалізація криптовалюти "червона лінія": заборона платежів та недоторканність монетарного суверенітету Голова Національного банку України Кирило Першин під час інтерв'ю RBC-Ukraine встановив основні вимоги для легалізації криптоактивів: "Віртуальні активи не можуть стати засобом платежу, жодним чином не можуть послабити ефективність інструментів нашої політики випуску." Він рішуче заявив, що це є непереборною "регуляторною червоною лінією" для НБУ. Першин підкреслив, що легалізація криптовалют не повинна призводити до передачі валютної влади або послаблення функцій регуляторних органів. У контексті фінансового контролю під час війни криптоактиви не можуть стати інструментом уникнення валютних обмежень.

Ядро відповідності: AML відповідно до FATF, сприяння "де-тінізації" криптовалюти Голова зазначив, що легалізація віртуальних активів повинна забезпечити ефективність фінансового моніторингу, а відповідне законодавство має суворо дотримуватися міжнародних стандартів FATF та регуляторної рамки ЄС. Пешне буде просувати «де-тіінінг» (De-shadowing) криптовалют як ключову мету, вважаючи, що цей крок суттєво підвищить репутацію фінансової системи України серед міжнародних партнерів і створить сприятливі умови для вступу до ЄС. Ця заява демонструє спробу української влади знайти баланс між привертанням крипто капіталу та захистом від фінансових ризиків.

Електронна гривня прискорюється: співпраця п'яти центральних банків, проектна схема сформована Пешне повідомив, що НБУ активно тестує електронну гривню (e-Hryvnia) модель архітектури та готує пілотний проект разом з технологічними партнерами. З огляду на процес європейської інтеграції України, НБУ приділяє велику увагу прогресу проекту цифрового євро. Голова НБУ зазначив: "Ми сподіваємося, що пілотний проект надасть достатньо даних для підтримки рішення про масовий випуск, одночасно уважно відстежуючи динаміку розвитку CBDC в інших країнах." На даний момент вже розпочато співпрацю з Європейським центральним банком, Федеральним банком Німеччини, Центральним банком Бельгії, Центральним банком Франції та Управлінням грошової політики Сінгапуру, але конкретний графік запуску не було оголошено.

Суперечності в політиці: депутати активно підтримують монету Центрального банку, регуляторна позиція обережна Цікаво, що в червні 2025 року українські депутати подали законопроєкт, який пропонує уповноважити Центральний банк включити Біткойн та інші криптоактиви до державних резервів. Ця ініціатива створює політичну напругу з жорсткою позицією Пешне щодо некриптової монетизації, відображаючи складне ставлення країни до нових активів під економічним тиском війни. Дальший розвиток подій потрібно спостерігати за результатами протистояння законодавчого органу та Центрального банку.

【Висновок】 "Теорія крипто-червоних ліній" Центрального банку України встановлює чіткі координати для регулювання цифрових активів у Східній Європі: активно просуваючи пілотний проект електронної гривні, одночасно забороняючи платежі, щоб розмежувати функції криптовалюти та законних грошей, суворо запобігаючи витоку капіталу та знецінюванню монетарної політики. Ця стратегія "розвиток CBDC, обмеження приватних ланцюгів" збігається з духом рамок ЄС MiCA, додаючи аргументів у переговорах про вступ до ЄС. Однак, спрага економіки в умовах війни до ліквідності та пропозиції депутатів про володіння валютою Центральним банком вказують на те, що в політиці ще є змінні. Шлях легалізації криптовалют в Україні по суті є важким балансуванням під тиском трьох факторів: геополітична криза, дотримання стандартів ЄС та фінансові інновації, і його остаточний варіант може стати зразком регулювання для країн Східної Європи.