В інтернет по паспорту. В Китаї заробили цифрові ID
1 липня уряд Китаю запустив цифрові посвідчення особи для використання в інтернеті, передаючи відповідальність за онлайн-ідентифікацію громадян від приватних компаній державі. Про це пише The Economist
Крок може вплинути на розподіл прибутку від інтернет-економіки та змінити розвиток штучного інтелекту в країні, зазначає журнал
Згідно з новою схемою, користувачі передають поліції через додаток особисту інформацію та сканують обличчя. Потім вони отримують можливість заходити в додатки та на сайти через унікальний ідентифікатор
Пілотна версія ID-системи запрацювала рік тому, до неї приєдналися 6 млн осіб. Вона добровільна, однак чиновники та державні ЗМІ закликають громадян підключатися до неї під гаслом «інформаційної безпеки».
Китайський уряд прагне до жорсткого контролю всього, що відбувається в інтернеті, підкреслили в виданні. Він підтримує «Великий файрвол», який блокує сотні тисяч сайтів, включаючи іноземні новинні агенції, пошукові системи та соціальні мережі.
Китайська ID-система також обмежує передавану інтернет-ресурсам інформацію про користувачів. Юзери зможуть логінитись на сайтах і в додатках без розкриття особистих даних. Технічно вони надають лише приватний потік символів.
Платформи все ще зможуть цензурувати користувачів та повідомляти про порушників, але самі особисті дані знаходяться у поліції
Подібна схема покликана захистити громадян Китаю, які зіткнулися з масовим спамом від шахраїв через продаж персональної інформації третім особам
Критики ініціативи побоюються посилення стеження. Наприклад, поліція зможе скласти список усіх веб-сайтів і додатків, якими користується кожна людина. Крім того, дані з цифрових посвідчень особи в майбутньому можна підключити до нової, більш комплексної системи онлайн-спостереження.
Професор кримінального права в Юридичній школі Університету Цінхуа Лао Дунянь написала в Weibo, що система — «підступ». Потім її коментарі зникли, а акаунт тимчасово заблокували.
Безпека та заробіток
У довгостроковій перспективі цифрові ідентифікатори є частиною набагато більш масштабної ініціативи з жорсткого централізованого контролю над величезними потоками даних. Частково це зумовлено міркуваннями національної безпеки. У неправильних руках, наприклад, іноземних шпигунів, особисті відомості можуть використовуватися для проведення кампаній з дезінформації, кібератак або навчання ШІ-моделей для отримання даних про населення.
Економічні інтереси також лежать на площині «цифрової диктатури». Дані є фактором виробництва нарівні з робочою силою, капіталом і землею. Так, місцеві органи влади створили дата-біржі для торгівлі між державними установами, підприємствами та приватними компаніями. У Шеньчжені фірми можуть придбати інформацію про те, як споживачі використовують електроенергію
В розробці знаходиться національна біржа даних. У червні Державна рада оголосила про нові правила, які покликані запобігти ізольованому зберіганню інформації конкуруючими державними відомствами.
Розвиток ШІ
Централізовані потоки даних можуть значно прискорити розвиток ініціатив Китаю в галузі штучного інтелекту. Компаніям з КНР заборонено купувати розроблені в США передові чіпи для ШІ. Але вони все ще можуть спробувати знайти конкурентну перевагу, навчаючи свої алгоритми на інформації вищої якості, вважає тайванський інвестор у сфері технологій Лі Кай-фу.
Однією з областей, де масиви даних вже допомогли китайським компаніям вийти на передові позиції, є технологія розпізнавання облич. Усе завдяки мільйонам камер спостереження, встановлених владою по містах.
Ризики
Окрім ризиків тотального стеження залишається відкритим питання грамотного управління особистою інформацією. Чиновники в Китаї отримують низьку зарплату і в пошуках заробітку можуть продавати цінні відомості. Крім того, у 2022 році хакер викрав 1 млрд особистих записів з поліції Шанхаю, зламавши незахищену базу даних.
Подібні скандали могли б насторожити китайських громадян стосовно урядових програм, однак пильні місцеві технологічні компанії втрутилися і піддали повідомлення про крадіжку цензурі, підкреслили в The Economist
Нагадаємо, в березні 2025 року після зростання популярності ІІ-моделей DeepSeek у деяких співробітників стартапу вилучили паспорти та заборонили вільний виїзд за кордон.
This page may contain third-party content, which is provided for information purposes only (not representations/warranties) and should not be considered as an endorsement of its views by Gate, nor as financial or professional advice. See Disclaimer for details.
В Китаї запрацювала «цифрова диктатура»
В інтернет по паспорту. В Китаї заробили цифрові ID
1 липня уряд Китаю запустив цифрові посвідчення особи для використання в інтернеті, передаючи відповідальність за онлайн-ідентифікацію громадян від приватних компаній державі. Про це пише The Economist
Крок може вплинути на розподіл прибутку від інтернет-економіки та змінити розвиток штучного інтелекту в країні, зазначає журнал
Згідно з новою схемою, користувачі передають поліції через додаток особисту інформацію та сканують обличчя. Потім вони отримують можливість заходити в додатки та на сайти через унікальний ідентифікатор
Пілотна версія ID-системи запрацювала рік тому, до неї приєдналися 6 млн осіб. Вона добровільна, однак чиновники та державні ЗМІ закликають громадян підключатися до неї під гаслом «інформаційної безпеки».
Китайський уряд прагне до жорсткого контролю всього, що відбувається в інтернеті, підкреслили в виданні. Він підтримує «Великий файрвол», який блокує сотні тисяч сайтів, включаючи іноземні новинні агенції, пошукові системи та соціальні мережі.
Китайська ID-система також обмежує передавану інтернет-ресурсам інформацію про користувачів. Юзери зможуть логінитись на сайтах і в додатках без розкриття особистих даних. Технічно вони надають лише приватний потік символів.
Платформи все ще зможуть цензурувати користувачів та повідомляти про порушників, але самі особисті дані знаходяться у поліції
Подібна схема покликана захистити громадян Китаю, які зіткнулися з масовим спамом від шахраїв через продаж персональної інформації третім особам
Критики ініціативи побоюються посилення стеження. Наприклад, поліція зможе скласти список усіх веб-сайтів і додатків, якими користується кожна людина. Крім того, дані з цифрових посвідчень особи в майбутньому можна підключити до нової, більш комплексної системи онлайн-спостереження.
Професор кримінального права в Юридичній школі Університету Цінхуа Лао Дунянь написала в Weibo, що система — «підступ». Потім її коментарі зникли, а акаунт тимчасово заблокували.
Безпека та заробіток
У довгостроковій перспективі цифрові ідентифікатори є частиною набагато більш масштабної ініціативи з жорсткого централізованого контролю над величезними потоками даних. Частково це зумовлено міркуваннями національної безпеки. У неправильних руках, наприклад, іноземних шпигунів, особисті відомості можуть використовуватися для проведення кампаній з дезінформації, кібератак або навчання ШІ-моделей для отримання даних про населення.
Економічні інтереси також лежать на площині «цифрової диктатури». Дані є фактором виробництва нарівні з робочою силою, капіталом і землею. Так, місцеві органи влади створили дата-біржі для торгівлі між державними установами, підприємствами та приватними компаніями. У Шеньчжені фірми можуть придбати інформацію про те, як споживачі використовують електроенергію
В розробці знаходиться національна біржа даних. У червні Державна рада оголосила про нові правила, які покликані запобігти ізольованому зберіганню інформації конкуруючими державними відомствами.
Розвиток ШІ
Централізовані потоки даних можуть значно прискорити розвиток ініціатив Китаю в галузі штучного інтелекту. Компаніям з КНР заборонено купувати розроблені в США передові чіпи для ШІ. Але вони все ще можуть спробувати знайти конкурентну перевагу, навчаючи свої алгоритми на інформації вищої якості, вважає тайванський інвестор у сфері технологій Лі Кай-фу.
Однією з областей, де масиви даних вже допомогли китайським компаніям вийти на передові позиції, є технологія розпізнавання облич. Усе завдяки мільйонам камер спостереження, встановлених владою по містах.
Ризики
Окрім ризиків тотального стеження залишається відкритим питання грамотного управління особистою інформацією. Чиновники в Китаї отримують низьку зарплату і в пошуках заробітку можуть продавати цінні відомості. Крім того, у 2022 році хакер викрав 1 млрд особистих записів з поліції Шанхаю, зламавши незахищену базу даних.
Подібні скандали могли б насторожити китайських громадян стосовно урядових програм, однак пильні місцеві технологічні компанії втрутилися і піддали повідомлення про крадіжку цензурі, підкреслили в The Economist
Нагадаємо, в березні 2025 року після зростання популярності ІІ-моделей DeepSeek у деяких співробітників стартапу вилучили паспорти та заборонили вільний виїзд за кордон.