Просто додай води: Пакистан між криптомрією та суворою реальністю
Перші кроки в цифрову економіку
Пакистан прагне до технологічного суверенітету, однак ці амбіції стикаються з об'єктивними економічними та політичними реаліями, низьким рівнем життя, затяжним конфліктом з Індією, яка контролює витоки ключових рік.
ForkLog розібрався, як ісламська республіка з великим людським потенціалом намагається побудувати цифрове майбутнє в умовах нестабільності.
Перші кроки в цифрову економіку
Пакистан, країна з населенням понад 255 млн людей, активно освоює цифрові технології. В останні роки тут спостерігається зростання інтересу до криптовалют і штучного інтелекту. Молодь, особливо у великих містах, таких як Карачі та Лахор, все частіше використовує блокчейн-додатки та бере участь у трейдингу
Це не просто мода — для багатьох це спосіб захиститися від фінансової нестабільності. Цифрові активи передусім є привабливим інструментом для збереження та примноження капіталу на фоні високої інфляції пакистанської рупії. А для молодого, технологічно грамотного населення криптовалюти стали інструментом для трансграничних переказів та заробітку.
Однак до сих пір далеко не всі пакистанці можуть собі дозволити високошвидкісний інтернет. За даними на 2025 рік, лише 45,7% населення мають стабільне підключення, а сільські райони часто залишаються взагалі поза зоною покриття. Це помітно гальмує масове впровадження цифрових валют.
Криптовалютний парадокс
Ситуація з криптовалютами в Пакистані — класичний приклад конфлікту між урядом і населенням. Зараз цифрові активи знаходяться в сірій зоні. У 2022 році влада Пакистану розглядала можливість заборони криптовалют і планувала блокувати пов'язані з цифровими активами сайти. Паралельно державний банк анонсував запуск CBDC до 2025 року.
Незважаючи на це, країна демонструє один з найвищих у світі рівнів прийняття цифрових активів. Завдяки активності роздрібних інвесторів Пакистан у 2024 році увійшов до десятки світових лідерів за їх впровадженням.
Дані: Chainalysis.Аналітики також прогнозують подальше стрімке зростання: очікується, що до кінця 2025 року число криптокористувачів в країні перевищить 27 млн осіб, а дохід індустрії досягне $1,6 млрд.
Мрії про біткойн-майнінг та державні резерви
У 2021 році провінція Хайбер-Пахтунхва оголосила про плани щодо будівництва державних ферм для видобутку цифрового золота. Ідея полягала у використанні дешевої гідроенергії для поповнення казни.
Ініціатива заглохла, поки в 2025 році глава Ради з криптовалют Білал бин Сакиб не повідомив про плани направити надлишки електроенергії на майнінг біткоїна та живлення дата-центрів для сегмента ШІ. Пізніше місцевим ЗМІ стало відомо про те, що уряд Пакистану виділить 2 ГВт на ці цілі.
Акцент зроблено на використанні надлишків ресурсу з відновлювальних джерел — гідро-, вітро- та сонячної енергії. Це приклад збалансованої екологічної повестки без луддизму: країна не боїться технологій, але прагне мінімізувати шкоду для природи.
Незабаром Сакиб анонсував створення національного резерву в цифровому золоті. Ці наміри, як і інші кроки країни в сфері криптовалют і штучного інтелекту, викликали занепокоєння у МВФ
Пакистан анонсував амбіційні плани щодо використання надлишків відновлювальної енергії для майнінгу та створення біткоїн-фонду. Однак для практичної реалізації цих ініціатив потрібна чітка законодавча база. На даний момент така правова основа в країні ще не розроблена, що є головною перешкодою на шляху до мети.
Цифровий шовковий шлях
Технологічний ривок Пакистану був би неможливий без Китаю. Пекін — головний партнер Ісламабада, і це співробітництво виходить далеко за рамки політики. Воно вбудоване в мегапроект Китайсько-пакистанського економічного коридору (CPEC).
Ключові напрямки підтримки:
інфраструктура — китайські компанії активно беруть участь у прокладці оптоволоконних кабелів. Один з прикладів — проект підводного кабелю PEACE (Pakistan & East Africa Connecting Europe), який зменшує залежність Пакистану від існуючих ліній зв'язку та безпосередньо з'єднує його з дружніми країнами;
штучний інтелект та спостереження — Китай допомагає впроваджувати системи «Безпечне місто» в Ісламабаді, Лахорі та інших мегаполісах. Це комплексні платформи з тисячами камер та ШІ-алгоритмами для розпізнавання облич та аналізу поведінки;
зв'язок 5G — китайські гіганти Huawei та ZTE є основними підрядниками при тестуванні та розгортанні мереж п'ятого покоління в Пакистані.
Для Китаю технологічно розвинений та стабільний Пакистан — гарантія безпеки своїх інвестицій в CPEC та ключовий вузол в ініціативі «Один пояс, один шлях».
Інтернет під контролем
Всесвітня мережа в Пакистані жорстко регулюється, але методи відрізняються від китайських. Якщо «Великий китайський файрвол» — складна, що працює превентивно система фільтрації контенту, то пакистанський підхід — реактивний і грубий.
Головний регулятор — Управління електрозв'язку Пакистану (PTA). Його інструментарій:
блокувань платформ — влада без вагань закривала доступ до YouTube, TikTok, Wikipedia та зовсім недавно до соціальної мережі X на національному рівні. Блокування носять точковий і тимчасовий характер;
шатдауни — під час політичних протестів або безладдя уряд регулярно відключає мобільний інтернет по всій країні або в окремих регіонах. Це вважається ефективним заходом боротьби з координацією протестувальників;
уповільнення трафіку (троттлінг) — зниження швидкості доступу до певних ресурсів, щоб зробити їх використання незручним.
Такі методи наносять прямий ущерб цифровій економіці, але влада вважає їх виправданими для підтримання контролю.
Водний важіль Індії
Головна вразливість Пакистану — доступ до води. Країна критично залежить від рік, що беруть початок на території Індії або в контрольованому нею Кашмірі. Це спадщина поділу Британської Індії, яку Нью-Делі використовує як потужний важіль тиску.
Відносини регулюються Договором про води Інди 1960 року. Згідно з ним, Пакистан отримує стік «західних» рік (Інд, Джелам, Чинаб), а Індія — «східних» (Раві, Біас, Сатледж). Однак Індія має право будувати гідроелектростанції на «пакистанських» ріках.
Чергове загострення кашмірського конфлікту, що почалося в квітні 2025 року, знову підсвітило цю вразливість. У відповідь на ескалацію Індія обмежила стік води в ріках Ченаб і Джелам, які використовуються Пакистаном в сільському господарстві та для генерації електроенергії. Такі дії дозволяють Індії чинити прямий економічний тиск на сусідів.
В цьому контексті розвиток технологій стає питанням виживання. Штучний інтелект вже застосовується для оптимізації витрат води в сільському господарстві, а перехід на альтернативні джерела енергії, включаючи майнінг на гідроелектростанціях, дозволяє знизити критичну залежність від рік, контрольованих Індією.
Економічний реалізм і ключ до майбутнього
Щоб зрозуміти, наскільки плани Пакистану щодо цифровізації та криптовалют реалістичні, варто поглянути на економічні показники. Середній рівень доходу в країні становить $1824 на рік — вкрай низький рівень за світовими стандартами. Тож придбання, наприклад, обладнання для майнінгу для переважної більшості пакистанців залишається непосильною задачею.
Ця цифра пояснює все: чому населення тікає в криптовалюти від бідності, чому уряд не може профінансувати власні ІТ-проекти і чому країна так сильно залежить від китайських кредитів і технологій. Розмови про створення складних ІІ-екосистем або купівлю біткоїна в державні резерви виглядають відірваними від життя, де базові потреби для мільйонів людей не закриті.
Пакистан знаходиться на роздоріжжі. З одного боку — величезний людський капітал, інтерес до цифрових фінансів та підтримка Китаю. З іншого — хаотичне регулювання, бідність та постійні конфлікти з Індією.
Країні належить знайти баланс між амбіціями та реальністю. Якщо плани щодо біткоїн-резерву та майнінгу виправдаються, це може стати прикладом для інших країн, що розвиваються. Але без вирішення базових проблем — від доступу до інтернету до енергетичної стабільності — такі проекти ризикують залишитися на папері.
Цей шлях пов'язаний з ризиками: від цифрового авторитаризму до економічної ізоляції у разі провалу. Але для країни подібний технологічний стрибок може стати шансом на краще майбутнє.
Переглянути оригінал
This page may contain third-party content, which is provided for information purposes only (not representations/warranties) and should not be considered as an endorsement of its views by Gate, nor as financial or professional advice. See Disclaimer for details.
Просто додай води: Пакистан між криптомрією та суворою реальністю
Просто додай води: Пакистан між криптомрією та суворою реальністю
Перші кроки в цифрову економіку
Пакистан прагне до технологічного суверенітету, однак ці амбіції стикаються з об'єктивними економічними та політичними реаліями, низьким рівнем життя, затяжним конфліктом з Індією, яка контролює витоки ключових рік.
ForkLog розібрався, як ісламська республіка з великим людським потенціалом намагається побудувати цифрове майбутнє в умовах нестабільності.
Перші кроки в цифрову економіку
Пакистан, країна з населенням понад 255 млн людей, активно освоює цифрові технології. В останні роки тут спостерігається зростання інтересу до криптовалют і штучного інтелекту. Молодь, особливо у великих містах, таких як Карачі та Лахор, все частіше використовує блокчейн-додатки та бере участь у трейдингу
Це не просто мода — для багатьох це спосіб захиститися від фінансової нестабільності. Цифрові активи передусім є привабливим інструментом для збереження та примноження капіталу на фоні високої інфляції пакистанської рупії. А для молодого, технологічно грамотного населення криптовалюти стали інструментом для трансграничних переказів та заробітку.
Однак до сих пір далеко не всі пакистанці можуть собі дозволити високошвидкісний інтернет. За даними на 2025 рік, лише 45,7% населення мають стабільне підключення, а сільські райони часто залишаються взагалі поза зоною покриття. Це помітно гальмує масове впровадження цифрових валют.
Криптовалютний парадокс
Ситуація з криптовалютами в Пакистані — класичний приклад конфлікту між урядом і населенням. Зараз цифрові активи знаходяться в сірій зоні. У 2022 році влада Пакистану розглядала можливість заборони криптовалют і планувала блокувати пов'язані з цифровими активами сайти. Паралельно державний банк анонсував запуск CBDC до 2025 року.
Незважаючи на це, країна демонструє один з найвищих у світі рівнів прийняття цифрових активів. Завдяки активності роздрібних інвесторів Пакистан у 2024 році увійшов до десятки світових лідерів за їх впровадженням.
Мрії про біткойн-майнінг та державні резерви
У 2021 році провінція Хайбер-Пахтунхва оголосила про плани щодо будівництва державних ферм для видобутку цифрового золота. Ідея полягала у використанні дешевої гідроенергії для поповнення казни.
Ініціатива заглохла, поки в 2025 році глава Ради з криптовалют Білал бин Сакиб не повідомив про плани направити надлишки електроенергії на майнінг біткоїна та живлення дата-центрів для сегмента ШІ. Пізніше місцевим ЗМІ стало відомо про те, що уряд Пакистану виділить 2 ГВт на ці цілі.
Акцент зроблено на використанні надлишків ресурсу з відновлювальних джерел — гідро-, вітро- та сонячної енергії. Це приклад збалансованої екологічної повестки без луддизму: країна не боїться технологій, але прагне мінімізувати шкоду для природи.
Незабаром Сакиб анонсував створення національного резерву в цифровому золоті. Ці наміри, як і інші кроки країни в сфері криптовалют і штучного інтелекту, викликали занепокоєння у МВФ
Пакистан анонсував амбіційні плани щодо використання надлишків відновлювальної енергії для майнінгу та створення біткоїн-фонду. Однак для практичної реалізації цих ініціатив потрібна чітка законодавча база. На даний момент така правова основа в країні ще не розроблена, що є головною перешкодою на шляху до мети.
Цифровий шовковий шлях
Технологічний ривок Пакистану був би неможливий без Китаю. Пекін — головний партнер Ісламабада, і це співробітництво виходить далеко за рамки політики. Воно вбудоване в мегапроект Китайсько-пакистанського економічного коридору (CPEC).
Ключові напрямки підтримки:
Для Китаю технологічно розвинений та стабільний Пакистан — гарантія безпеки своїх інвестицій в CPEC та ключовий вузол в ініціативі «Один пояс, один шлях».
Інтернет під контролем
Всесвітня мережа в Пакистані жорстко регулюється, але методи відрізняються від китайських. Якщо «Великий китайський файрвол» — складна, що працює превентивно система фільтрації контенту, то пакистанський підхід — реактивний і грубий.
Головний регулятор — Управління електрозв'язку Пакистану (PTA). Його інструментарій:
Такі методи наносять прямий ущерб цифровій економіці, але влада вважає їх виправданими для підтримання контролю.
Водний важіль Індії
Головна вразливість Пакистану — доступ до води. Країна критично залежить від рік, що беруть початок на території Індії або в контрольованому нею Кашмірі. Це спадщина поділу Британської Індії, яку Нью-Делі використовує як потужний важіль тиску.
Відносини регулюються Договором про води Інди 1960 року. Згідно з ним, Пакистан отримує стік «західних» рік (Інд, Джелам, Чинаб), а Індія — «східних» (Раві, Біас, Сатледж). Однак Індія має право будувати гідроелектростанції на «пакистанських» ріках.
Чергове загострення кашмірського конфлікту, що почалося в квітні 2025 року, знову підсвітило цю вразливість. У відповідь на ескалацію Індія обмежила стік води в ріках Ченаб і Джелам, які використовуються Пакистаном в сільському господарстві та для генерації електроенергії. Такі дії дозволяють Індії чинити прямий економічний тиск на сусідів.
В цьому контексті розвиток технологій стає питанням виживання. Штучний інтелект вже застосовується для оптимізації витрат води в сільському господарстві, а перехід на альтернативні джерела енергії, включаючи майнінг на гідроелектростанціях, дозволяє знизити критичну залежність від рік, контрольованих Індією.
Економічний реалізм і ключ до майбутнього
Щоб зрозуміти, наскільки плани Пакистану щодо цифровізації та криптовалют реалістичні, варто поглянути на економічні показники. Середній рівень доходу в країні становить $1824 на рік — вкрай низький рівень за світовими стандартами. Тож придбання, наприклад, обладнання для майнінгу для переважної більшості пакистанців залишається непосильною задачею.
Ця цифра пояснює все: чому населення тікає в криптовалюти від бідності, чому уряд не може профінансувати власні ІТ-проекти і чому країна так сильно залежить від китайських кредитів і технологій. Розмови про створення складних ІІ-екосистем або купівлю біткоїна в державні резерви виглядають відірваними від життя, де базові потреби для мільйонів людей не закриті.
Пакистан знаходиться на роздоріжжі. З одного боку — величезний людський капітал, інтерес до цифрових фінансів та підтримка Китаю. З іншого — хаотичне регулювання, бідність та постійні конфлікти з Індією.
Країні належить знайти баланс між амбіціями та реальністю. Якщо плани щодо біткоїн-резерву та майнінгу виправдаються, це може стати прикладом для інших країн, що розвиваються. Але без вирішення базових проблем — від доступу до інтернету до енергетичної стабільності — такі проекти ризикують залишитися на папері.
Цей шлях пов'язаний з ризиками: від цифрового авторитаризму до економічної ізоляції у разі провалу. Але для країни подібний технологічний стрибок може стати шансом на краще майбутнє.